Статистичні дані

Співпраця в проєкті

СОЦІАЛЬНІ ПРОЄКТИ КРЕАТИВ-СТУДІЇ

Виконавці проєкту

Тетяна МЕЛІЧЕНКО -
психолог проєкту

Сергій ШКОЛЬНІЙ -
юрист проєкту

Віктор МІЩЕНКО -
координатор проєкту

"Гендерна рівність в родині як механізм запобігання домашньому насиллю"

Проєкт спрямований на зміну соціальних норм з метою запобігання домашньому насильству в громадах Житомирської області

­

Запрошуємо на наші заходи (лекції, тренінги, виставки, конкурси тощо). Слідкуйте за інформацією у соціальних мережах ГО "КС «МеТа» у Facebook та Instagram, а також на сторінках нашого сайту.

Основні заходи:

1. Лекції: "Домашнє насильство, як попередити?", "Побудова екологічних стосунків, тзапобігання психологічному насильству в стосунках", "Відповідальне батьківство або рівні права у вихованні дітей";

2. Тренінг: "Спілкування без конфліктів як механізм запобігання домашньому насильству";

3. Групові заняття з психологом: "Психологічний театр "Мої сімейні стосунки";

4. Індивідуальні консультації з юристом, психологом, соціальним працівником;

5. Виставка малюнків на тему: "СТОП!!! насильству у сім'ї";

6. Фотовиставка на тему: "Сімейні стосунки - це партнерство";

7. Групові АРТ-терапевтичні зустрічі: "Казкотерапія в роботі з сім'єю", "Створення "Карти бажань".

УСІ ЗАХОДИ БЕЗКОШТОВНІ!

Запис за телефонами: 063-057-09-66; 067-781-00-59.

«ЯК РОЗПІЗНАТИ ПОСТРАЖДАЛУ(-ОГО) ВІД ДОМАШНЬОГО НАСИЛЬСТВА»

Портрету постраждалої особи від домашнього насильства не існує. Домашнє насильство є в усіх без винятку соціальних групах, з ним стикаються незалежно від рівня доходів, освіти й положення в суспільстві.

Жінки значно частіше за чоловіків страждають від насилля. Згідно з інформацією ПРООН, від фізичного домашнього насильства в Україні страждає близько 2-ох мільйонів людей. Статистика говорить, що у понад 80 % – це насильство чоловіків щодо жінок і лише у 20% навпаки. Звернень щодо насилля над дітьми у 2022 році було зафіксовано на рівні 2%, над особами похилого віку – 6,7%.

Розпізнати домашнє насильство в іншій родині складно, бо здебільшого воно залишається за зачиненими дверима. Проте, увага та вміння помічати «тривожні дзвіночки» в поведінці друзів, знайомих, сусідів(-ок), колег(-жанок), може врятувати комусь життя.

Загалом поведінку постраждалих осіб характеризує занепокоєння, тривожність, типові порушення сну, хронічно пригнічений стан, агресивність, схильність до усамітнення, надмірна поступливість, запобіглива, догідлива поведінка, погрози або спроби самогубства, невміння спілкуватися, налагоджувати стосунки з іншими людьми, низька самооцінка. Також можуть спостерігатися розлади сну і апетиту, втома, зниження концентрації уваги тощо.

Отож, якщо ми бачимо людину, яка має схожі ознаки, варто замислитися над їх причиною, поговорити з нею досить обережно (обов’язково не питати прямо про проблему) і, по можливості, запобігти подальшим проявам насильства.

«ЯК РОЗПІЗНАТИ ДОМАШНЬОГО ТИРАНА»

Домашня тиранія – це система, в якій немає рівних стосунків, а є тиран і є постраждала (-лий).

Як розпізнати майбутнього домашнього тирана, коли відносини тільки починаються і ще не пізно все виправити?

Зверніть увагу на наявність наступних ознак:

1) прояви маніпуляції та агресії – не тільки фізичної, але й словесної, які полягають в образах, погрозах, приниженні;

2) використання наказового тону в спілкуванні, коли будь-які прохання носять характер наказів або розпоряджень з очікуванням беззастережного виконання та повного підпорядкування;

3) постійна критика в поєднанні з глузуванням і знеціненням;

4) патологічні ревнощі, які пов’язані не з любов’ю до партнера(-ки), а з острахом втратити партнера(-ку);

5) схильність тотального контролю над своїм(-єю) партнером(-кою), що може проявлятися у намаганні посварити його/її зі своїми родичами, заборона спілкування з подругами і друзями, ретельне вивчення соціальних сторінок і вмісту телефону.

В глибині душі домашній тиран розуміє свою неповноцінність і нездатність створити здорову сім’ю, і це злить його ще більше. Пам’ятайте, що в сім’ї не має місця домашньому насильству, і як тільки з’являться його перші ознаки, не виправдовуйте тиранічні дії і не тренуйте терпіння. Кожна людина має право на здорові партнерські стосунки в сім’ї.

«ДОМАШНЄ НАСИЛЬСТВО: ХТО ВИНЕН І ЯК ЗАПОБІГТИ»

Перебуваючи в ситуації домашнього насильства часто виникає бажання знайти винних. Такі звинувачення бувають двох типів: зовнішні, коли у ваших проблемах винні інші люди або обставини та внутрішні, коли людина звинувачує саме себе у всіх сімейних проблемах і насильницьких діях партнера(-ки) або інших родичів(-ок) по відношенню до себе. І в останньому випадку з’являється почуття провини. Хоча, насправді, постраждалі ніколи ні в чому не винні!

Одним із шляхів запобігання домашнього насильства є робота з власним почуттям провини. Це складний процес, але дієвий. Спробуйте втілити наступні шість кроків:

1) Спробуйте відстежити та проаналізувати, які ситуації або ж спілкування з якими людьми у вас викликають почуття провини;

2) Проаналізуйте, а по можливості, занотуйте те, що з вами відбувається на фізичному рівні, коли ви відчуваєте докори сумління; які емоції ви прагнете пригнітити, витіснити, заперечити. Дайте собі відповідь на питання: «Чого саме ви боїтесь і чи не пов’язане ваше почуття провини з бажанням догодити?»;

3) Вибудовуйте свої особисті межі і не втручайтесь в чужі. Пам’ятайте, що ви маєте право говорити «ні» в ситуації, коли вам щось не подобається або ви з чимось не згодні. При цьому, інша людина має такі ж права. Дайте собі та іншим право на помилку. Та не забувайте, що ви не зобов’язані відповідати чужим очікуванням. Прагніть бути собою, не прагніть «бути зручною» та догоджати усім;

4) Якщо почуття провини вас не покидає, спробуйте пригадати своїх перших кривдників (-ць), тих, кому прагнули догодити і на кого й досі є пригнічена образа або пригнічені почуття; подумки попросіть одне в одного вибачення та спробуйте їх пробачити, звільнившись від тягаря образ. Це допоможе підняти самооцінку і сміливіше дивитись в обличчя своїх страхів;

5) Не перекладайте на себе відповідальність за чужі вчинки, думки і бажання;

6) Любіть життя, отримуйте задоволення!

Пам’ятайте: «Ніхто не має права піднімати на вас руку, пригнічувати або робити що-небуть проти вашої волі. Ніхто, ніколи і ні за яких обставин»! Варто проговорювати цей вислів як найчастіше.

Як показує практика, понад 50% пар, які розлучаються, перебувають в стадії конфлікту через спори щодо ролей в родині, виховання дітей, що створює передумови для виникнення випадків домашнього насилля в т. ч. за участі дітей.

Дослідники виокремлюють наступні групи існуючих гендерних стереотипів:

• ✅ стереотипи маскулінності-фемінності,
• ✅ особистісні гендерні стереотипи,
• ✅ сексуальні гендерні стереотипи,
• ✅ гендерні стереотипи соціальної ролі,
• ✅ стереотипи зовнішності,
• ✅ стереотипи віку та ін.

Значна кількість людей ще вважає, що роль жінки це виховання дітей та хатнє господарство, виховання дітей не чоловіча справа.

«ВІДПОВІДАЛЬНЕ БАТЬКІВСТВО, АБО РІВНІ ПРАВА ЖІНОК ТА ЧОЛОВІКІВ У ВИХОВАННІ ДІТЕЙ»

А чи знаєте ви що жінка на рівні з чоловіком може будувати кар'єру, а чоловік на рівні з жінкою має виховувати дітей? Традиційно в суспільстві панувала стереотипна думка — “виховання дітей то жіноча справа, а кар'єра то справа чоловіків”. Плин часу змінив погляди на роль чоловіка і жінки як в сім'ї так і в професійному середовищі.

Відповідно статті 141 Сімейного кодексу України - мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Проте, тривалий час право на відпусту по догляду за дитиною до трьох років могло бути реалізовано лише жінкою, що ставило її в нерівне становище в порівнянні з чоловіком. За ці роки втрачались навички та напрацювання, сповільнювався професійний розвиток жінки. Фактично жінка мала жертвувати кар'єрою заради дитини. Нерівність в родині могла бути причиною подальших конфліктів та підґрунтям домашнього насилля.

В 2021 році, Законом № 1401-IX від 15.04.2021 «Про внесення змін до де яких законодавчих актів щодо забезпечення рівних можливостей матері та батька на догляд за дитиною», в статтю 20 Закону України “Про відпустки” були внесені зміни, відповідно яких батько дитини також має право на відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Ці зміни наблизили Україну в питаннях гендерної рівності до країн Євросоюзу.

Рівність у вихованні дітей стосується також військовослужбовців. Відповідно статті 10-1 “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” якщо обоє батьків є військовослужбовцями, - одному з них за їх рішенням також може бути надана відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та в разі якщо дитина потребує домашнього догляду - тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку.

В багатьох країнах світу декретна відпустка для чоловіків є нормою. Право на декретну відпустку мають чоловіки у Німеччині, Франції, Португалії, Іспанії, Фінляндії та Литві. Так, у Швеції із 480 днів відпустки по догляду за дитиною 60 обов’язково має взяти батько. В Норвегії для чоловіків запроваджено “батьківську квоту” відпустки для догляду за дитиною – 12 тижнів.

Отже, мама і тато мають рівні права у вихованні дітей. Молоді люди в Україні не мають наслідувати гендерні стереотипи минулого. Знання своїх прав та повага до прав іншої людини допомагають запобігти конфліктам та домашньому насиллю в родині.

«У ТЯЖКІ ЧАСИ ЧУЖИХ БАТЬКІВ НЕ БУВАЄ»

Війна впливає на кожного з нас, але особливо не легко зараз людям похилого віку. Їм доводиться нелегко через вимкнення електрики, відсутності зв’язку та можливостей потрапити до медичних установ або органів влади.

Якщо поряд з Вами є літні люди, які лишились без турботи близьких, не лишайтесь байдужими. Розпитайте, чи потрібні їм теплі речі, ліки та харчування? Чи потрібно їм дістатись до медичного закладу або органу влади? У випадку потреби попросіть про допомогу волонтерів або працівників соціальних служб. Можлива ваша увага та турбота дозволять запобігти домашньому насиллю щодо літніх людей та зробить когось трішки щасливішим.

Знання своїх прав та повага до прав іншої людини допомагають запобігти конфліктам та домашньому насиллю в родині.

Розлучення чи розрив стосунків = конфлікт = домашнє насилля.

Відсутня модель «екологічного» розірвання стосунків, коли пара усвідомлює, що варто розпочати новий етап життя, а з колишнім чоловіком/дружиною або партнером/партнеркою варто домовитись про поділ майна та вирішення питання щодо спільної участі у вихованні дітей.

Існує дві моделі можливого розвитку подій.

Негативний сценарій

• ✅ Пара входить в довготривалий і дорогий процес розлучення, який супроводжується суперечками, які приводять до домашнього насилля.

Позитивний сценарій

• ✅ Пара домовляється про поділ майна, участь у вихованні дітей, в т. ч. шляхом перемовин або медіації. Ризик виникнення домашнього насилля виключається.

СТАТИСТИЧНІ ПОКАЗНИКИ

• ✅ За даними Державної служби статистики України в Україні кількість розлучень складає в останні роки сягає 60%;

Отже значна кількість населення є в зоні ризику домашнього насилля, котре виникає в наслідок сімейних конфліктів;

Статистика звернень до МВС це підтверджує.

• ✅ В Житомирській області з початку 2022 року поліцейські склали більш ніж 10 тисяч адміністративних протоколів за домашню тиранію (частина з них - повторно). Ще у 40 випадках були розпочаті досудові розслідування через систематичне вчинення домашнього насильства.
• ✅ Джерело: https://zt.npu.gov.ua

Інформаційний продукт підготовлено у межах співпраці UNFPA та ГО «Інноваційні соціальні рішення» за підтримки Бюро гуманітарної допомоги USAID. Думки, погляди та рекомендації, викладені у цій публікації, належать авторам(-кам) і не обов’язково відображають офіційну політику чи позицію UNFPA, ГО «Інноваційні соціальні рішення» або уряду США.